Герої Крутів

Спом'яни їх, не забудь!

(присвячена річниці бою під Крутами)

 Мета: ознайомити учнів з однією із трагічних сторінок історії України; виховувати повагу до пам'яті тих, хто заради незалежності віддав своє життя; почуття патріотизму до тих, хто боровся за краще майбутнє України.

Епіграф.               Хто вмирає в боротьбі - в серцях живе повіки!

Слово вчителя.

«Шлях звільнення кожної нації від поневолення густо кропиться кров’ю ворожою і своєю». Так писав Головний отаман УНР Симон Петлюра на чужині. Було багато величних історичних подій в Україні, але була й подія, що займає окреме місце.

           29 січня... Є така дата в нашій історії. Дата, полита кров'ю.

 «Юних сміливців, яких жменька була –

Із серцем зі сталі і духом з граніту.

О, велич летіла у вічність з їх лав,

І чин їх навіки став юності містом».

           Дата нерозривно пов'язана із словом Крути, яке ще вчора нам, україн­цям, ні про що не говорило. Та звідки нам було знати, що назва станції уособлює героїчний подвиг цілого покоління, яке піднялося на захист української державності.

Коли більшовицька Росія в грудні 1917 року розв'язала війну проти Української Народної Республіки і з переможним наступом пішла на Ук­раїну, триста юнаків-студентів виступили на зустріч шеститисячній орді Муравйова. (Більшовицька московська армія складалася з чотирьох груп під командуванням Муравйова, Єгорова, Берзіна, Кудинського). Ще на по­чатку січня українське студентство Університету Святого Володимира і новоствореного Українського університету вирушило створити курінь січо­вих стрільців. До них приєдналися учні другої Української гімназії. Не віриться, як могли ці п'ятнадцятилітні юнаки, котрі ще не вміли тримати зброї, фактично неозброєні (кілька гвинтівок, одна гармата і два кулемети) довгий час стримувати могутні сили ворога. Адже не так легко було розби­ти українське студентство. Ворог зазнав значних втрат. Переконаність у святості боротьби не давала юним сміливцям скласти зброю навіть тоді, коли довідалися, що не надійде очікувана допомога з Києва.

Страшним був той останній бій за Українську державу, нерівним. Герої Крутів, котрі уціліли, потрапили в полон, і їх майже всіх жорстоко замучи­ли банди Муравйова. Коли побитих, змордованих їх вели другого дня на розстріл, гімназист Піпський, родом із Західної України, заспівав «Ще не вмерла Україна», його підтримали й інші полонені. Та ворожі постріли назавжди обірвали нескорені юнацькі голоси.

                       Нелегка хлопцям стрілась доля

                        Отам під Крутами серед зими,

їх триста не вернулось з поля,

 Із поля бою триста не прийшли.

Зійшли їх мрії ті орлині

Квітками на Аскольдовій горі.

 Над ними плаче Україна:

«Синочки волі, дітоньки мої»

(Христина Дуда).
                                                            Спом'янімо в пісні славу Крутів,

Найсвятіше з наших бойовищ!

 Крути! Крути! Смолоскип в майбутнє.

Підіймемо наші душі ввиш!

Крути! Крути! Це за Батьківщину

Стати муром, шанцем душ і тіл.

Крути! Крути! Мужньо, воєдино

Прямувати в найсвятішу ціль.

     Крути! Крути! Час розплати близько,

Вже червоний ворог кари йде.

Крути! Крути! Вічне бойовисько

За майбутній, за світліший день.

Крути! Крути! Мужність і посвята,

     Вірність, що міцніла понад смерть.

Крути! Крути! Горда і завзята

Кличе пісня і веде вперед!

(Богдан-Ігор Антонин).

Їх - юних сміливців - лиш жменька була

Із серцем зі сталі і духом з граніту.

О, велич летіла у вічність з їх лав,

 І чин їх навіки став юності мітом.

Мчав зойк слабодухих за ними у путь:

- Куди вам? Ви ж діти!.. Загинете марно...

...О ні, бо ще завтра за нами підуть

Мільйони! На славу ми змінимо ярма!

Чи стримати тих, в кого серце з вогня,

Хто душу завзяту до бою напняв,

Хто любить Отчизну глибоко, пречисто?

 О, прийде, Вкраїно, твій радісний день –

Поглянь же - мільйони до бою веде

Крізь бурі сердиті, жорстокі - їх триста!

(Марко Боєслав).

Олексин Христина.

Україно рідненькая, моя ти країно,

Ти прекрасна, ти могутня, ніколи не згинеш.

Дзвенить в тобі спів пташиний й мелодійна мова,

В тебе, в тебе, Україно, Карпати чудові.

В тебе ріки швидкі й довгі, як дзеркало чисті,

В тебе ліси дрімучії, мов вбрані в намисто.

Не забути і людей тих, що впали у бою,

Ріки крові проливали за воленьку твою.

Бо тебе всі боронили від ворогів лютих,

Не давали в ярмо тебе чужинцям закути.

І тепер ми можем жити у вільній країні,

Гордитися й згадувати героїв сміливих.

Підсумкове слово вчителя.

Крути - велика трагедія нашого народу і його велика перемога. Хтозна чи була б незалежною держава без подвигу тридцяти юних героїв, які скла­ли свої голови на олтар волі.

На Аскольдовій могилі поховали їх –

Тридцять учнів-українців

Славних, молодих...

Так написав Павло Тичина у вірші «Пам'яті Тридцяти». А ми повинні шанувати пам'ять про них, вчитися вірності, героїзму, справедливості саме у них - героїв Крутів.

2 клас. Дещо з історії...

Тема.   Вклад українських вчених  у розвиток світової науки та комп’ютеної техніки. Мета. Ознайомити учнів з українськими вченими, та їхнім внеском у розвиток обчислювальної техніки. Поглиблювати знання про усну народну творчість. Розвивати логічне мислення, кмітливість, просторову уяву.  Виховувати почуття патріотизму за досягнення українських вчених; інтерес до усної народної творчості; почуття відповідальності під час роботи з комп'ютером.

Обладнання.   Чарівна скринька; завдання на картках для  Розумників і Розумниць; презентація; комп’ютери.

Хід уроку

1. Організація класу.            

                                                  Роботу на уроці починаєм:

Рідну мову ми вивчаєм.

Отож наполегливість у роботі

Ви, учні дорогі,  проявіть

І гарних успіхів досягніть.

II.       Мотивація навчальної діяльності.

Діти, сьогодні ми з вами продовжимо знайомитись зі скарбами, які знаходяться у чарівній скриньці усної народної творчості. Вас очікують цікаві завдання.

III.    Знайомство зі скарбами чарівної скриньки.

Перший скарб – слово. Гра «Хто більше». Утворіть якомога більше слів з поданих складів.

Другий скарб - прислів’я. Знайди кінцівку прислів’я.

Як хочеш шити, то                                                       а той, що закінчує.

Робочі руки                                                                   на завтра не відкладай.

Не той молодець, що починає                                    гори вернуть.

Без сокири – не тесляр,                                                перш вузлика зав’яжи.

Сьогоднішньої роботи                                                 руки зроблять.                     

Очам страшно, а                                                           без голки – не кравець.

Третій скарб – скоромовки. Промовляння скоромовки:

На печі, на печі смачні та гарячі пшеничні калачі. Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

Четвертий скарб – оповідання. Сприймання інформації про українські ЕОМ.

 Ти маєш пишатися тим, що саме в Україні, у Києві, була створена одна з перших в Європі електорнно-обчислювальна машина (скорочено ЕОМ). Ця подія відбулася у 1951 році. Машина займала приміщення, площа якого дорівнювала площі двох класних кімнат, і вміла швидко та точно розв’язувати складні математичні задачі.

Створили цю ЕОМ вчені та інженери на чолі з Сергієм Олексійовичем Лебедєвим.

В Україні  в 50-х—60-х роках минулого століття створили ще кілька потужних комп’ютерів. Найбільш відомою стала ЕОМ «МІР» (машина для інженерних розрахунків), яку створила у 1965 році група інженерів і конструкторів під керівництвом Віктора Михайловича Глушкова. Цю ЕОМ вважають одним з попередників сучасних персональних комп’ютерів.

Перегляд презентації  «Цікаво знати».

- Де була створена одна з перших в Європі ЕОМ?

- Коли відбулася ця подія?

- Яку площу займала МЕОМ?

- Які задачі вона допомагала розв’язувати?

- Хто створив першу ЕОМ у Європі?

П’ятий скарб – загадки. Ознайомлення зі змістом комп’ютерної частини уроку.

Бесіда про правила техніки безпеки під час роботи з комп’ютером.

Демонстрація вчителем роботи програми «Кубики зі складами».

Робота з комп’ютером. Комп’ютерна програма «Кубики зі складами».

Шостий скарб – лічилки. Фізкультхвилинка.

А зайчата вийшли з дому,

Спершу стали по одному,

Далі в парі топчуть сніг…

Хто без пари – геть побіг.

Сьомий скарб - казки. Розв’язування завдань для Розумників і Розумниць.

В гостях у Розмалюйка. У Мальвіни є синя спідничка і дві блузки (блакитна і жовта). Намалюйте, скількома способами може одягнутися Мальвіна.

  

Задачі для допитливих.

1.      Зібрався Іван-Царевич на бій зі Змієм Гориничем, триголовим і трихвос­тим. — Ось тобі меч, — говорить йому Баба Яга. — Одним ударом ти можеш зрубати Змію або голову, або дві голови, або один хвіст, або два хвости. За­пам'ятай: зрубаєш голову — нова виросте, зрубаєш хвіст — два нові вирос­туть. Зрубаєш 2 хвости — голова виросте, зрубаєш дві голови — нічого не виросте.

За скільки ударів Іван-Царевич може зрубати Змію всі голови і хвости? (За 9 ударів)

2.      Летіла зграя гусей. Одна гуска попереду і дві позаду, одна позаду і дві попереду. Одна між двома і три в ряд. Скільки їх було? (Три. Летіли одна за одною)

3.      У селі Простоквашино на Лавці перед будинком сидять дядя Федір, кіт Матроскін, пес Шарик та листоноша Пєчкін. Якщо Шарик, який сидить крайнім ліворуч, сяде між Матроскіним і дядею Федором, то дядя Федір бу­де крайнім ліворуч. Хто де сидить? (Зліва направо сидять Шарик, Федір, Мат­роскін, Пєчкін)

IV. Підсумок уроку.

-          Діти, про яких українських вчених ми сьогодні дізналися на уроці?

-          Які види української усної народної творчості ми сьогодні згадали?

Але на цьому український фольклор не вичерпується, на цю тему можна говорити дуже багато. Наші скарби – це і легенди, і пісні, і веснянки, і заклички, і мирилки  тощо.

Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова! Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй нема ні кінця, ані краю. Глибше пізнавайте її скарби!

Закриваємо ми скриньку,

Але тільки на хвилинку.

Бо завжди на кожнім кроці,

На перерві, на уроці,

В повсякденному житті,

Старші люди й молоді,

Всі багатими стаєм,

Бо у мовлення своє

Ми вплітаєм зі скарбнички

Діаманти невеличкі –

Перлини мудрості народу,

Що йдуть від роду і до роду.

перший урок 2016

Тема:    Україна - єдина країна

Мета:  поглибити знання учнів про нашу державу  –  Україну;  формувати

національну  свідомість  школярів;  розвивати  пізнавальні  інтереси  учнів;

виховувати  любов  до  рідного  краю,  повагу  до  його  історичного  минулого  і сучасного, шанобливе ставлення до символів держави; виховувати почуття патріотизму; сприяти розвитку пізнавального інтересу.
Обладнання:  Конституція України,  плакати із зображенням Державного

Прапора  України,  Державного  Герба  України,  запис  Державного  Гімну

України;  карта України;  записи  висловів  про Україну,  прислів’я, приказки  про рідний край.

Хід уроку

Живи, Україно! Живи для краси,

для сили, для правди, для волі!

В. Сосюра

I. Організаційний етап
Учні розташовуються в класній кімнаті. Лунає пісня «Лише у нас на Україні».
Мотивація навчально-виховної діяльності учнів. Оголошення теми уроку.
Учитель: Доброго дня!

Сьогодні свято завітало в школу,
Бо перше вересня, і пролунав дзвінок.
Змужнілі, сонцем зласкані улітку,
Ми розпочнемо Перший наш урок.

Наш Перший урок пропоную розпочати такими рядками про Україну.

                            Моя Україна
Учень: На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.
Ти з давніх віків непокірна була І волю свою боронила невпинно.
Нарешті збулося – її здобула Звитяжна моя Україна.
На землях твоїх неозорих степів Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів Моя золота Україна.
В садах і дібровах в вечірні часи Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,
І чути співочі дівчат голоси, – Пісенна моя Україна.
Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі Незламна моя Україна.
Квітуй, мов калина, над плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україно!

     II.Основна частина
Учитель: – Подивіться, будь ласка, у вікно: шепоче замріяний вітер слова кохання річці синьоокій, а день стоїть у шелестах золота та яскравих кольорах осінніх квітів. Обнялися голубе небо і пожовкле колосся безкраїх степів. Такою ми бачимо під вересневим сонцем нашу неньку – Україну. Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися на Майдані, здобути волю, вибороти справедливість. Ми заявили про себе, як про велику націю, гідну зайняти достойне місце у світовій спільноті.
Трагічні події в Україні, починаючи з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».
(Демонстрація відеофрагменту «Небесна сотня»; режим доступу: https: //www.youtube. com/watch?v=mPULVFowi_4).

Учитель: – Вшануємо їх пам’ять хвилиною мовчання.

Учень: Народе мій, пишаюся тобою:
Моя душа – частинка твого «Я».
Красою правди у святім двобою Понад Майданом сонця лик сія…
Є нація! Хай знають всі у світі:
Ми є! Народ піднявся із колін!
І переможно сонце правди світить,
Співає гордо наш Державний Гімн.
(Звучить Державний Гімн України).

Учитель: – Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися. Столиця України – Київ. Широкі і чарівні простори, прекрасні села і міста. Могутньо котить до Чорного моря сиві хвилі найбільша річка України – Дніпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, ліси. Золотистим морем розливається безкраїми нивами жито-пшениця.
     Погляньте на карту України. На ній позначено кордони української землі. На півдні нашу державу омивають теплі моря – Чорне й Азовське, є в нас чудові гори. Простір землі, заселений українським народом великий. Щоб його перетнути, потрібно пішки йти із заходу на схід 90 днів, долаючи щодня по 30 км.
     Про етапи становлення України, її історію вам розкаже учень- історикознавець.

Учень-історикознавець
Віддавна на території України існували держави скіфів, сарматів, готів та інших народів, але відправним пунктів української державності і культури вважається Київська Русь (ІХ-ХІІІ століття).
Формування новітньої нації припало на часи визвольної війни 1648-1657 років під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої. Результатом війни стало заснування в України козацької держави – Війська Запорозького.
У ХУІІІ столітті козацька автономія була ліквідована. Під час української революції початку ХХ століття постало декілька національних держав: Українська Народна Республіка, Українська Держава, Західно-Українська Народна Республіка.
У 1919 році відбулося возз’єднання українських земель, проголошено Акт злуки. У 1922 році Українська республіка ввійшла до складу Радянського союзу. Сучасна держава Україна утворилась у результаті розпаду Радянського союзу 1 грудня 1991 року.
Україна – унітарна держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають статусу державних утворень і не володіють суверенними правами.

Учитель: – А зараз ми проведемо вікторину «Чи знаєте ви Україну?»
     У якій півкулі знаходиться на карті наша Батьківщина? (У східній).
     На якому материку ми живемо? (Євразія).
     Які країни межують з Україною на півночі? (Білорусь).
     З якою державою Україна межує на сході? (Росія).
     Коли країна проголосила свою незалежність? (24 серпня 1991 року).
     Де знаходяться географічний центр Європи? (На території України в Закарпатській області поблизу с. Ділове).
     Яка називається найвища вершина Карпат? (Гора Говерла, 2061 м).
     Яка найбільша річка в Україні? (Дніпро).
     Як називається столиця України? (м. Київ).
     Яке найбільше озеро в Україні? (озеро Сасик).

Учитель: – Щороку ви поглиблюєте, збагачуєте новим змістом поняття «Батьківщина». Нещодавно поняття «Батьківщина» обмежувалось для вас рідною хатою, де вперше пізнали любов та опіку мами і тата, ласку бабусі, мудрість дідуся, тепло родини. Проминуло раннє дитинство – і вже стежинка від хати повела вас до школи. Саме тут відкрили для себе, що ви не просто діти своїх батьків, а ще й українці, а Батьківщина наша – Україна, велика і прекрасна.
– Про різноманіття природних ресурсів Ви довідаєтесь від учня- природознавця.

Учень-природознавець
Природно-ресурсний потенціал України поєднує у собі колосальні запаси корисних копалин і природно-рекреаційних ресурсів. Найважливіші мінерально-сировинні ресурси країни представлені:
     Кам’яне і буре вугілля – запаси 45,5 мільярдів тон;
     Нафта і газ – 307 родовищ;
     Торф – 1,5 тисячі родовищ;
     Залізні руди – 27,5 мільярдів тон;
     Марганець – 2,3 мільярди тон.
Україна багата на такі корисні копалини, як: нікель, ртуть, титан, боксити, кухонна сіль, сірка, каолін, вогнетривкі глини, облицювальне каміння та інші.
Більша частина території України розташована в західній частині Східноєвропейської рівнини. Завдяки теплому клімату, гарному рельєфу і чорноземам, що є третиною світових запасів, в Україні надзвичайно сприятливі умови для сільськогосподарського виробництва.
В Україні нараховується понад 70 тисяч річок та 20 тисяч озер, 9 мільйонів гектарів країни вкрито лісами, що становить 15% від її площі.

Учитель: – Україна – одна з найбільших держав Європи. За офіційною статистикою на 1 січня 2014 року в Україні проживає 45,5 мільйонів осіб. За цим показником Україна займає 29 місце у світі. Оскільки це велика країна, то живуть у ній люди різних національностей. Поряд з українцями на території України проживають представники понад 100 національностей.

А зараз ми з вами проведемо Конкурс «Мовознавство для допитливих»:
Завдання: Здійсніть подорож містами України і скажіть, хто вас зустріне:
у Києві – (киянин);                               у Донбасі – (донбасівець);
у Кіровограді – (кіровоградець);                  в Одесі – (одесит);
у Харкові -(харків’янин);                         у Чернівцях – (чернівчанин);
у Львові – (львів’янин);                          у Чернігові – (чернігівець);
у Сумах – (сумчанин);                             у Полтаві – (полтавчанин).

Учитель: – Мова відіграє важливу роль не лише у становленні націй, але й у житті кожної людини, адже слова мають свою енергетику, а отже – чинять вплив на нас із вами. Детальніше вам розповість група учнів-лінгвістів.

Учні-лінгвісти
Український народ має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові.
Однак найголовнішою ознакою, що дає йому право називатися нацією, є мова – його найбільша духовна цінність. Це найдорожчий скарб, переданий нам попередніми поколіннями, виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці. Пригадаймо слова Панаса Мирного: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, і розум, і досвід».
Якщо в народу відібрати його мову, він зникне, втративши культуру та історію. Ось як про це свого часу сказала Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирають мову».
Один давньогрецький філософ казав: «Заговори, щоб я тебе побачив». Це дуже символічний вислів із глибоким змістом. Якими побачать українців інші народи, залежить від самих українців. Ми хочемо бути багатомовними та освіченими, хочемо, щоб про нас знав увесь світ, хочемо шанувати та любити рідну мову. Українська мова – це святі скрижалі української нації, тому її слід берегти, пишатися нею, завжди пам’ятаючи про її значення, про її цілющу, відроджуючу силу:
Ми з нею відомі усюди,
Усе, що треба, нам є А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот.
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.
В. Сосюра

Учитель: – Українська пісня – це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості.

– А зараз ми проведемо конкурс «Українська пісня». (Учні діляться на дві команди і виконують українські пісні).
Учитель: – Слава країни – це не лише її територія, мова, природні багатства, а головне – люди, які своїми здобутками прославляють країну на весь світ. Слід згадати найвидатніших з-поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам’ять, у душу народу українського.
     Про них Вам розкаже група учнів-соціологів.

Учні-соціологи
Тарас Григорович Шевченко – український поет, філософ, письменник, графік, художник, політик, громадський діяч, і, як кажуть самі українці, духовний батько сучасного українського народу.
Григорій Сковорода – педагог, поет, просвітитель, філософ, автор трактатів, байок, пісень.
Микола Лисенко, український композитор, автор опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Енеїда», автор дитячих опер і оперет.
Михайло Грушевський – історик, організатор української науки, професор, автор ілюстрованої історії України.
Борис Патон всесвітньо відомий вчений у сфері металургії і технології металів, академік, президент Національної АН України, автор технології зварювання тканин.
Ігор Тамм – видатний фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики. Його дитинство пройшло у Єлисаветграді (нині Кіровоград), закінчив Єлисаветградську чоловічу гімназію (1913 р.).
Микола Амосов – видатний український лікар, учений у сфері серцево- судинної хірургії, біокібернетик.
Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України, Г ерой України.
Відомі українські спортсмени:
Сергій Бубка (стрибки з жердиною),
Лілія Подкопаєва (спортивна гімнастика),
Оксана Баюл (фігурне катання), Яна Клочкова (плавання),
Олег Блохін і Андрій Шевченко (футбол), Ірина Дерюгіна і Ганна Безсонова (художня гімнастика),
брати Віталій та Володимир Клички, Василь Ломаченко і Олександр Усик (бокс).

Учитель: – У прислів’ях, приказках, крилатих виразах втілені моральні цінності українського народу, які живуть сотні років та висвітлюють найвищу мудрість – як бути Людиною.
     А зараз ми проведемо конкурс «Дерево мудрості».
(На гілках виробленого з паперу дерева висять незакінчені прислів’я. Учням пропонуємо закінчити їх).

«Без верби і калини.» (немає України).
«Людина без рідної землі.» (як соловей без гнізда).
«За рідний край.» (життя віддай).
«Та земля мила.» (де мати народила).
«За народ і волю.» (віддамо життя і долю)
«Жити – .» (Вітчизні служити).
«Нема на світі другої України.» (немає другого Дніпра).

ІII.  Підведення підсумків виховної години.
Учитель: – Україна багатонаціональна, багатомовна, але Україна єдина. Пам’ятаємо, не забуваємо і цінуємо нашу Батьківщину. Збережемо наш патріотизм, віру та силу духу для наступних поколінь.

(Демонстрація відеофрагменту «Україна прекрасна»; режим доступу:https://www.youtube.com/watch?v=dCqpDCsKteQ).

Виховний захід "Коли ви вмирали, вам сурми не грали..."

Виховний захід

«Коли ви вмирали, вам сурми не грали…»

                     

Мета : розширити знання учнів про боротьбу українського народу проти фашизму;

сформувати в учнів інтерес і повагу до історичного минулого нашої Батьківщини;

виховувати патріотичні почуття, гуманізм, любов до України, пошану до тих хто боровся за Батьківщину.        

Хід виховного заходу

Святково прибрана сцена. На сцені Державний Герб України, Державний Прапор України,  кошик з чорнобривцями, квітами-символами України, калиною, вербою. Під кошиком девіз заходу:

“Зродились ми великої години

З пожеж війни і полум'я вогнів.

Плекав нас біль по втраті України,

Кормив нас гніт і гнів на ворогів”.

Слово вчителя.

Міжнародний День боротьби проти фашизму  є державним визнанням неоціненного внеску народних месників у велику перемогу над фашизмом, відновленні історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Найтяжчі випробування випали на долю українського народу саме під час  Великої Вітчизняної війни.

       Героїзм воїнів Червоної армії був нерозривно пов'язаний з героїзмом партизанів і підпільників. Це були нескорені, сильні духом люди великого патріотизму і чистої совісті. Завдяки їх безстрашній і непримиренній боротьбі окупована земля України для фашистів стала караючою.

Звучить 1 куплет пісні «Коли ви вмирали, вам сурми не грали».

Ведучий 1: Крізь вічність із ясних зір і свічадо тихих вод в усій земній красі та зболеній печалі світить нам материнський образ нашої України. Багато поколінь пішло на страждання, муки, смерть, щоб засвітилася зірка вільної, незалежної суверенної Держави нашої, яка вже впродовж 23 років, з 24 серпня 1991 року, існує, поволі встає на ноги, розправляє крила, займає належне їй місце серед світових держав.

Ведучий 2: Сьогодні, маючи свою державу, ми повинні пам’ятати, що для того, щоб синьо-жовтий Державний Прапор України вільно тріпотів над державними установами і закладами та вирізняв український народ серед інших, поклали свої голови мільйони українців. І найбільша заслуга в цьому тих, хто поліг за неї в середині минулого століття, тих замордованих у в’язницях і на каторжних роботах у 60-80-ті роки.

Піввіку мовчала зґвалтована історія, мовчали люди, а коли і називали імена героїв, то говорили з острахом, пошепки. Нині до нас повернулися і повертаються пласти правди, а з ними імена борців за національну незалежність, за право на життя, за свободу і віру.

Учень1:

Не рік, не два, а довгими роками

Підрубували корінь наш під нами,

Топтали нашу думку, нашу мову

Імперії чужинської підкови.

Навік народ хотіли загубити,

Та він живе і буде вічно жити!

Ведучий 1. Шлях українського народу до здобуття своєї державності важкий і тривалий. На цьому шляху було все: сльози і зітхання, підступність і зрада, героїчне і трагічне. Але в 40-50-х роках минулого століття цей шлях був так густо вкритий трупами і так щедро залитий кров’ю українців, як ніколи раніше. Десятки, сотні тисяч найсвідоміших українських синів і дочок поклали своє життя на жертовник України.

Ведучий 2. А все починалося, здавалось би, так добре. Вересень 1939 року. Майже всі українські землі об’єдналися нарешті в одній державі, та, на превеликий жаль, не самостійній, а в союзі радянської імперії, в керівництва якої сама думка про незалежність викликала неймовірну лють, жорстокість, ненависть і бажання вбити цю думку в самому зародку.

Ведучий 1. Дуже скоро нова влада показала свою справжню суть: переповнені тюрми не могли вмістити всіх ув’язнених; в далекі простори Сибіру поповзли довгі ешелони, заповнені сім’ями «ворогів народу». В перші дні радянсько-німецької війни відступаючі частини Червоної Армії фізично знищили більшу частину ув’язнених у Львові, Станіславі, Стрию, Дрогобичі, Самборі, Бережанах і багатьох інших містах, де утримувалися в’язні.

Тисячі замордованих, покалічених середньовічними знаряддями тортур людей побачили на тюремних подвір’ях Львова бійці українського батальйону «Нахтігаль», які увійшли до Львова разом з німцями для того, щоб перебрати в свої руки всю повноту влади. Побачили і жахнулися…

Демонстрація. Фільм Олеся Янчука «Нескорений». Фрагмент 1 (в тюрмі).

Ведучий 1. 30 червня 1941 року в приміщенні Львівської «Просвіти» народними зборами було проголошено «Акт відновлення української державності», на підставі якого розпочався процес державотворення на місцях. Але активність українців ішла врозріз з планами німецького командування, для якого відновлення Української держави стало більмом в оці.

Ведучий 2. Ярослав Стецько, Степан Бандера та багато інших провідників ОУН і міністрів відновленої Української держави були заарештовані і відправлені в концтабори, а відновлена Українська держава була ліквідована і поділена на окремі частини.

Цей факт відкрив очі всім свідомим українцям на справжню суть фашизму і спричинив її різкий поворот від співпраці з німцями до різкого протистояння з ними і війни на два фронти. В лісах почали формуватися перші відділи УПА.

Ведучий 1. Історія і діяльність Української Повстанської Армії, яка своєю боротьбою не тільки запалила надію на вільне життя в серцях мільйонів українців, але й показала безприкладний героїзм та самопожертву всім країнам Європи, є найяскравішою сторінкою національно-визвольних змагань українців у минулому столітті.

Вірш «Всім тим ……»

Всім тим, що з крісами стояли

На полі битви чи в лісах.

І тим, що в тих боях упали

Або, що мучились в тюрмах,

І тим, які страху не знали,

За Україну в бій ішли,

Хатини рідні покидали,

Щоби на волі ми жили.

І тим яким ворожа куля

Прошила молоду ще грудь.

І закривавилась шинеля,

Хреста ніде не покладуть.

І тим, що їх могила стала

У травах, в лісі десь чужім,

І Україна не співала

Ще «Вічну пам’ять» навіть їм.

Всім тим, що в бій ішли завзято,

Щоби нам волю принести,

Що мучив їх десь ворог клятий,

До кволості щоб довести.

Ще тим, які живі сьогодні,

Але в рядах борців були,

Які нескорені і горді,

З путі своєї не зійшли!

Ведучий 2. Народжена у важкі часи найжорстокішої з воєн в історії людства, втративши надію на підтримку світовими державами своїх ідеалів, Українська Повстанська Армія стала єдиним захисником українського народу, його прав і свобод. На боротьбу з гітлерівським фашизмом і більшовицьким тоталітаризмом піднімалися і падали кращі сини  і дочки України.

Ведучий 2. У результаті успішних бойових дій і підтримки місцевого населення повстанці стали контролювати цілі райони, на які ворог не смів зазіхати, а якщо й пробував, то неминуче терпів поразку, а воїни УПА і далі встановлювали свою владу.

Вірш Миколи Яцківа «Роману Шухевичу»

Ти присвятив життя запеклiй боротьбi

За волю рiдного тобi народу.

Ти був тим променем в пiтьмi,

Що освiтив для всiх дорогу.

Ти свято вiрив в перемогу

Вiддавши сили боротьбi,

Ти висував солдатам лиш одну вимогу

В бою загинути нiж жити у ярмi.

Ти не тiкав вiд складнощiв нiколи

А з гiднiстю їх завжди зустрiчав.

 Так було у Карпатськiй Українi

Де ти з мадяром воював.

Вже маючи свою родину

Ти за кордон нiколи не тiкав,

А у важку хвилину

Без страху труднощi долав.

Ти "Нахтiгаль" вiв за собою

I надихав хоробрiстю солдат своїх.

 Ти готував їх всiх до бою

 Який мав стати головним для них.

Ти смерть зустрiв свою в бою

Як це належить командиру,

I совiсть не зганьбив свою

В останньому бою за Батькiвщину.

Такi як ти не помирають

Вони в серцях живуть у нас!

Таких як ти не забувають

Вони героями лишаються для нас!

Пісня «Моя Україна»

  Учитель. Сьогодні ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто нехтуючи смерть, зупинили фашистську навалу ціною власного життя. Нехай День боротьби проти фашизму  передається з покоління в покоління і надалі, нехай зберігає у наших серцях такі поняття як Батьківщина, честь, обов’язок і пам'ять.